Витрачати або зберігати гроші в 2015 році?

У минулому 2014 році, напевно, практично кожен з нас намагався підрахувати, наскільки впали, чи, якщо пощастило, зросли його реальні доходи. В умовах непередбачуваного курсу гривні та галопуючої інфляції звести особистий бюджет – завдання непросте. Хоча і без складних математичних підрахунків зрозуміло, що купівельна спроможність гривні, і реальний платоспроможний попит значно знизилися. Ось тільки наскільки це критично для середньостатистичного «гаманця» – сказати складно, оскільки відмовитися від своїх звичних витрат українці все одно не можуть.

Куди рости?

Ніхто не буде сперечатися, що сильніше всього відбиває бажання витрачати інфляція. Згідно з найсвіжішими даними Державної служби статистики, за підсумками 2014 року індекс споживчих цін склав майже 25% (грудень до грудня). Вища інфляція була лише в 2000 році, досягнувши 25,8%.

Найбільш вагомий внесок у зростання споживчих цін внесли продукти харчування та безалкогольні напої (+24,8%), алкоголь і тютюнові вироби (+25,9%), послуги ЖКГ та енергоносії (34,3%), а також предмети повсякденного використання (27,9%), транспорт і паливо (41,6%). У той же час, якщо вдивитися в структуру індексного кошика Держстату, то дорожчало не всі і не такими стрімкими темпами. Наприклад, овочі за рік, навпаки, стали дешевше на 10,6%, олія подорожчала на 9%, сир і молочні продукти – на 14%. Одяг в середньому зросла в ціні на 13%, квартплата – на 2%, а витрати на зв’язок зросли лише на 2,4%.

Взагалі, дуже показовий у плані подорожчання продуктів горезвісний новорічний стіл. Наприклад, 2013 рік можна було зустріти, витративши приблизно 200-300 гривень на людину, то через рік вартість підріс ще на 100 гривень. Святкування 2015 року обійшлося ще дорожче. Згідно з даними опитування «Українським клубом аграрного бізнесу», майже 2/3 респондентів планували витратити на новорічний стіл для двох чоловік мінімум 1000 гривень.

Ситуація з комунальними тарифами особливого пояснення не вимагає (вимоги МВФ, реформування ЖКГ тощо), і з їх зростанням доводиться просто змиритися. Так само як і з цінами на пальне, де частка імпорту досягає 90%. Відповідно, падіння курсу гривні прямо впливає на вартість бензину і солярки. А подорожчання енергоносіїв, в свою чергу, робить чималий внесок у зростання цін на ті продукти харчування та товари масового споживання.

Вичекати момент

Стриманість у витратах видно не тільки у повсякденних, але й великих інвестиційних покупках. Так, за даними асоціації Укравтопром за листопад 2014 року продажі нових автомобілів впали більш ніж на 56%. А згідно з попередніми оцінками імпортерів і дилерів, за весь 2014 рік було продано вдвічі менше авто ніж за 2013. З нерухомістю ситуація схожа. Наприклад, у компанії KeivStandard відзначають, що якщо в бюджетному сегменті операції з житлом зберігаються на рівні 2013 року, то в бізнес-класі і преміумі падіння продажів склало 2-3 рази. Падіння ринку побутової техніки, згідно з дослідженням GFK Ukraine, за 3 квартал 2014 року склало 10,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року.

Однак це зовсім не означає, що українці престали витрачати гроші. Звернемося до статистики Національного банку. За його даними, за 11 місяців минулого року фізособи вилучили з банків близько 5,4 млрд доларів валютних вкладів і 20 млрд гривень депозитів у національній валюті. Велика частина цих коштів, безумовно, осіла в кишенях розчарованих громадян. Однак не варто забувати, що існує таке поняття як «відкладений попит». За словами експертів, часовий лаг між наміром вкласти гроші (наприклад, придбання житла) і фактичною реалізацією цього бажання може досягати 1-1,5 років залежно від макроекономічної ситуації, політичних перипетій і т. д.

Відповідно, висока ймовірність того, що саме в 2015 році переважна більшість тих, хто панічно вилучав свої заощадження роком раніше, вирішиться на їх реінвестування. Наприклад, так званий індекс схильності до великих покупок, що розраховується GFK Ukraine, і в жовтні, і в листопаді зріс (за грудень даних ще немає – прим.авт.). Так, зростання цього індикатора можна пов’язувати з приходом новорічних і різдвяних свят, на які припадає пік продажів і розпродажів, але не можна списувати з рахунків і вплив згаданого вже відкладеного попиту. Ще один показник – доходи і витрати населення. За даними Держстату, за 3 квартал 2014 року доходи громадян зросли на 4,3%, накопичені нефінансові активи збільшилися на 26,3%, а приріст фінансових активів склав 33,4%. Непогано як для кризи.

До того ж, важливо враховувати, що власників валютних заощаджень ні інфляція, ні девальвація особливо не хвилюють. Для них в ціновому плані нічого не змінилося (більш того, якщо говорити про нерухомості – це явна вигода), тому ці інвестори першими будуть вирішуватися на великі витрати.

По той бік перелому

Насправді, вже з певною упевненістю можна говорити, що 2015 рік буде складним, але явно не переломним. Епіцентр стихії падіння гривні і зростання цін минув. За різними оцінками, пік кризи буде пройдений в найближчі місяці, а інфляція за підсумками року навряд чи перевищить 13-14%. Так що і «укол в гаманець» буде менш відчутний.

Від подальшого знецінення гривні, звичайно, ніхто не зарікається. Але, знову-таки, експерти впевнені, що такої масштабної девальвації ми вже не побачимо і валютна паніка спадає. Так, за листопад 2014-го населення купило у банків трохи менше 200 млн доларів (для порівняння, рік тому ця сума була в 10 разів більше).

А значить, можна розраховувати на стабілізацію цін на імпорт, і їх вирівнювання в рамках однорідних груп товарів (принаймні, настільки хаотичний і безсистемний перегляду цінників, як у 2014 році, побоюватися точно не варто). Крім цього, протягом року Україна продовжить активно готуватися до імплементації умов економічної частини Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Це ще один із чинників для виробників та імпортерів коригувати свою цінову політику з огляду на вимоги ЄС і прихід конкурентів з Європи.

Так що, нехай і доведеться, як заволав чинний прем’єр Арсеній Яценюк «затягнути пояси», але є надія, що з нинішнього року у нас з’явиться більше стимулів і можливостей витрачати гроші, а не складати їх в кубушку.

Темпи зростання споживчих цін в Україні, %

* дані Держстату, за підсумками зазначеного року грудень до грудня

Короткий підсумок: у 2015 році нас чекає

• стабілізація гривні та зниження темпів інфляції;
• вирівнювання цін на харчові продукти і товари масового попиту;
• поступове зростання реальних доходів населення;
• схильність до інвестування накопичених заощаджень, у тому числі вилучених в 2014 році з банківської системи та інших активів.

Оціните статтю: