Кредит без довідки про доходи

Гроші в кредит без довідок про доходи

Кредит без довідок про доходи дозволяє отримати гроші в короткі терміни на невідкладні потреби як із заставою, так і без. Оформити кредит без довідок та застави зазвичай можна в якості споживчих кредитів невеликими сумами, а також у вигляді експрес-кредитів, які оформлюються в торговій точці.

Взяти кредит без довідки про доходи в Україні можна в багатьох банках або торгових точках. Оформлення такого кредиту займає півгодини, однак, процентні ставки будуть значно вище, ніж за звичайний кредит, хоча б тому , що експрес кредити без довідок про доходи та без застави ведуть до підвищеного ризику для банків. Знизити відсотки може допомогти наявність банківської карти, депозиту або позитивна кредитна історія.

Умови кредита без довідки про доходи

  • Процентна ставка за кредитом (річних)** встановлюється в індивідуальному порядку від 16,9% для кредитів у гривнях, від 11% — у доларах США.
  • Без щомісячних комісій і комісії за видачу кредиту.
  • Сума кредиту від 5000 до 150000 гивень / від 100 до 5000 доларів США.
  • Термін кредитуваннявід 6 місяців до 15 років.
  • Можливість зниження ставки за діючим кредитом.
  • Термін розгляду заявкидо 3 робочих днів.
  • Термін дії прийнятого позитивного рішення про кредитування 1 місяць.
  • Погашення кредитущомісячно рівними сумами.
  • Дострокове часткове і повне погашення кредиту без комісії.

Вимоги до позичальника

  • Отримати споживчий кредит без поручителів в Банку може будь-який житель України в працездатному віці.
  • Віквід 18 років на дату надання кредиту і до 69 років (включно) на дату погашення кредиту.
  • Наявність стабільного джерела доходу, що забезпечує погашення кредиту. В якості єдиного джерела доходу може розглядатися пенсія за вислугу років або трудова пенсія по старості.
  • Постійна реєстрація позичальника (місце проживання) — Україна.
  • Реєстрація роботодавця — України.
  • Громадянство України.

Як рахувати ЄСВ по-новому: поради юристів та підприємців

На цьому тижні IT-спільнота бурхливо обговорював думку заступника глави адміністрації президента Дмитра Шимківа про те, що спеціальні пільги IT-галузі не потрібні. Цікавий факт: в Україні вже пробували ввести «пільговий режим» для програмістів, але він не спрацював, оскільки звідти прибрали саму цікаву норму про зниження соціальних виплат. Адже по-перше, чи не єдиний актив IT-компанії – це кадри, а по друге – в галузі дуже високі зарплати, але далеко не завжди білі, пише AIN.UA.

Тоді і зараз одна сторона дискусії наводила аргументи про те, що ставитися до програмістам, як до особливим – нечесно, а інша – що саме IT може драйвить економіку.

Прибрати податок на фонд оплати праці і забезпечити працівників приватним пенсійним страхуванням пропонував один з основних опонентів ідей Шимківа Роман Хміль.

На початку цього року уряд заявив про те, що дає бізнесу шанс відбілити зарплати з допомогою нового закону (№1573 про реформування державного соцстрахування та легалізації фонду оплати праці). Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, представляючи закон у парламенті, говорив про зниження ставки ЄСВ з 41% до 16% і про те, що з його допомогою компанії зможуть вивести зарплати з тіні.

Так що саме пропонує закон, які умови і які ставки прописані у ньому, а також – як ставляться до пропозиції IT-підприємці?

Як вважають юристи

Зростання індустрії IT могло б забезпечити зниження податкових виплат (у тому числі – по фонду заробітної плати).

За різними підрахунками, вони, включаючи ПДВ, можуть досягати 60%, говорить Андрій Фомічов, адвокат, керівник практики податкового права компанії «Юскутум».

До кінця минулого року дуже поширеною моделлю для роботи в IT-секторі було оформлення співробітників як ФОП (фізична особа-підприємець – одна із схем оформлення платника єдиного податку). Законодавчо така схема не заборонена, однак податкова таку схему часто розглядає як оптимізаційну, пояснює юрист. У законі таки залишили право вносити 100% операцій з єдинниками на витрати. Але!

«В пояснювальних записках і стенограмах був даний сигнал, що використання «СПД на постійній основі» замість постійної зайнятості буде припинятися», – зазначає Фомічов.

«Юскутум» проаналізував привабливість пропозицій влади щодо стимулювання переходу від СПД до трудових правовідносин. Для аналізу взяті найбільш поширені схеми роботи IT-компаній із зарплатою в умовні 60 тис. грн на місяць на кожного співробітника. На базі таких умов юрист підрахував податкове навантаження, а також – скільки потрібно заробити компанії, щоб працівник отримав таку суму на руки.

Схема №1 – Робота через ФОП

Варіант a:

Схема №1 — Работа через ФЛП  Вариант a:
Схема №1 — Работа через ФЛП
Варiант a

Всі картинки клікабельні

Варіант b:

Схема №1 — Работа через ФЛП Варіант b
Схема №1 — Работа через ФЛП
Варіант b

Податки підприємство буде платити таким чином:

Податки підприємство буде платити таким чином
Податки підприємство буде платити таким чином

Сплата єдиного податку у 2015 році зменшиться, оскільки ставка в третій групі змінилася з 5% до 4%. По ЄСВ закон дає підприємцю можливість самому визначити розмір відрахувань за ставкою 34,7% від мінімальної бази (один прожитковий мінімум) до максимальної бази (17 прожиткових мінімумів).

«Схема роботи через ФОП залишається фінансово привабливою, правда, залишаючи за собою невиразні погрози визнання відносин трудовими», – підкреслює юрист.

Схема №2 – Наймана праця

Схема №2 - Наймана праця
Схема №2 – Наймана праця

Якщо співробітники отримували «білу» зарплату, то при перевищенні доходів понад 10 «мінімалок» зростає ставка податку на дохід фізосіб – з 17% до 20%. З іншого боку, знижується коефіцієнт ЄСВ і сума соціальних відрахувань знижується. Але для використання зниженого коефіцієнта треба відповідати таким критеріям:

  • перевищення в 2,5 рази або більше загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік;
  • середня заробітна плата по підприємству – не менше трьох мінімальних заробітних плат;
  • підвищення середньої зарплати по підприємству мінімум на 30% порівняно з середньою зарплатою в 2014 році;
  • перевищення середнього платежу на одну застраховану особу до рівня не менше 700 грн та ін.

Але, як зазначає Андрій Фомічов, в Україні не прижилася практика обговорювати зарплати до або після вирахування податків. Роботодавець на свій страх і ризик повинен забезпечити певну суму на руки працівникові. У той же час, за законом частину податків платить роботодавець, а частина – співробітник. Тобто кожній компанії доведеться (якщо вона вирішить перейти на оренду) вирішити: чи платити всі податки самостійно, зберігши суму, яку отримує працівник, або ж по букві закону розділити з ним податки.

Висновок юриста:

Уряд зменшив навантаження на роботодавця, однак, підвищивши податок на «великі зарплати», багато в чому нівелювало цю знижку.

Як вважають IT-підприємці

Якщо говорити про бізнес, тут думки розділилися. Хтось готовий пробувати нову схему, а хтось вважає це доцільним.

«Ми розглядаємо можливість застосувати норми закону. Але в цілому по галузі не бачу ажіотажу: IT-компанії працюють з ФОПами і платять 5% податку замість 36% (20% c фізособи + 16% ЄСВ), так що навряд чи будуть переходити на нову схему», – говорить CFO Coppertino Любомир Остапив.

На його думку, норми нового закону добре підійдуть тим, хто платив «мінімалку» – такі компанії можуть почати відбілювання зарплат.

В цілому ж, експерт згоден з думкою юриста: при переході від мінімальних зарплат загальна сума податків зростає, адже з більшою зарплати буде платитися більше податку на доходи фізосіб.

Варто відзначити, що не всі готові відкрито коментувати новий закон, але багато цікавляться новими нормами. Одна з українських компаній з розробки надала витяг за своїм реальним розрахунками щодо доцільності застосування нових ставок:

esv8

«За багато років це перші нововведення, за які варто похвалити уряд. І це не жарт… Якщо ви хочете вивести з тіні свої зарплати в конвертах, то, будь ласка, заплатіть податків в три рази менше», – говорить Олег Вітенко, директор bookshop.ua.

Віктор Горбань, голова кур’єрської служби Vistep, порівнює розрахунки податків для ФОП другої і третьої (як самих популярних IT) груп єдиного податку, з урахуванням законодавчого умови «підвищення в 2,5 рази або більше загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску» (береться середньомісячна база в 2014 році – 1218 грн):

Підприємець нарахував у 2014 році середню загальну суму за рік 1218*12=14616 гривень. З цієї суми не було утримано податок за ставкою 34,7% (ставка для СПД), тобто 5071,75 грн. 5071,75 грн/12=422,65 грн.

Коефіцієнт для ЄСВ за новим законом буде розраховуватися як середньомісячна зарплата 2014 року, поділена на зарплату поточного місяця.

Якщо в січні 2015 року підприємець не піднімає зарплату, залишає на рівні середньомісячної, то коефіцієнт для ЄСВ дорівнює одиниці, а ставка податку = 34,7%*1, тобто 34,7%. Таким чином, податок становитиме 1218 грн *34,7%=422,65 грн.

Якщо ж підприємець вирішив підняти середньомісячну базу оподаткування в 2,5 разів, тоді коефіцієнт для ЄСВ становитиме 0,4, оскільки 1218 грн/3045 грн=0,4, де 3045 грн = 1218*2,5.

«Далі обчислюємо ставку податку 0,4*34,7%=13,88% і сам податок: 3045 грн*13,88%=422,65 грн», – зазначає підприємець.

Тобто, як видно з прикладів, при збільшенні середньої зарплати співробітника, ЄСВ в абсолютних цифрах залишиться на тому ж рівні.

Висновки учасників ринку:

Думки розділилися. Частина вважає, що реального зниження не буде, частина – що це корисна ініціатива, і що варто спробувати. Розслаблятися точно не варто, тому що за «чорні зарплати» і використання робочої сили без оформлення у новому законі є нові штрафи.

Як оформити кредит онлайн

Швидше за все ви вже не перший рік за допомогою Інтернету оплачуєте комунальні послуги, поповнюєте рахунок мобільного телефону, робите різні покупки, починаючи від продуктів і закінчуючи побутовою технікою. Можливості всесвітньої “павутини” величезні і з кожним днем вони розширюються. Настав момент, коли онлайн можна отримати навіть кредит в банку.

Тривалий збір документів?

Прийшовши в банк, ви повинні принести пакет документів. Щоб скористатися послугами онлайн, вам потрібно надати:

  • паспорт громадянина України або будь-який документ з фотографією, що засвідчує вашу особу;
  • довідку форми 2НДФЛ або декларацію про доходи.

Однак деякі банки видають вигідний кредит і без офіційних довідок. Потрібно просто вказати свій щомісячний дохід і робочий телефон, співробітники фінансової установи самі перевірять правдивість ваших даних. Будь-який банк хоче упевнитися в тому, що ви є платоспроможним і відповідальним громадянином з постійним місцем роботи. Перш за все вам потрібно оформити онлайн заявку на вигідний кредит.

Зручно і просто!

Сьогодні практично кожна доросла людина хоч раз у житті брав кредит. Користуватися банківськими послугами такого роду стало зручно і звично. Останнім часом онлайн-кредитування стає все більш популярним. Можливо, вам знадобляться гроші вже сьогодні, але необхідно знайти найбільш вигідну пропозицію. Для цього потрібно ознайомитися з переліком банків країни і проконсультуватися з фахівцями. Сучасна людина не може дозволити собі даремно витрачати час. Оформити онлайн-кредит ви зможете з дому, перебуваючи в гостях, на роботі, сидячи в кафе, тобто в будь-якому місці, де є доступ до Інтернету.

Банки в яких можна оформити кредит онлайн:

Нове і незвідане

Багато хто вирішує діяти старим надійним способом, думаючи про ті труднощі, які треба подолати у всесвітній “павутині”. Але якщо ви володієте елементарними навичками володіння ПК, то проблем виникнути не повинно.

Клавіша “delete” виправить помилки, а один раз заповнену анкету можна використовувати повторно. Можливо, вам не вистачить інформації знайденої на сайті фінансової установи, тоді потрібно буде знайти її додатково. Також варто уважно перевіряти всі заповнені анкети. Відповідальність за допущені помилки ви несете самі. Відвідати відділення банку або зайти на сайт в Інтернеті, поспілкуватися з колегами та комп’ютером? Оформити кредит онлайн або ж традиційним способом? Вибір за вами.

Читайте докладніше про те як взяти кредит онлайн в банках України

Бюро кредитних історій: сутність та перспективи створення в Україні

Недобросовісні позичальники – головний біль всіх фінансових установ у світі. Боротьбу з ними полегшує такий інститут фінансового ринку, як бюро кредитних історій – організації, які ведуть базу даних про фінансовий стан і кредитної історії позичальників з метою надання такої інформації кредиторам.

Необхідність у зборі інформації про недобросовісних позичальників виникла два століття тому. І першопрохідцями в цьому напрямку стали німці. На початку ХІХ ст. в Німеччині торговці прийняли рішення обмінюватися інформацією про клієнтів, які погано або навпаки добре виконують свої кредитні зобов’язання.

Згідно з цими даними кредити або товари в кредит видавалися лише тим, хто перебував на хорошому рахунку. З часом ця система переросла в систему збору та зберігання інформації, що функціонує в різних формах у всьому світі.

Історія кредитних бюро як окремих спеціалізованих фірм веде свій початок від 1841, коли шёлкоторговец Льюїс Теппен з Нью-Йорка створив “Mercantile Agency” – агентство для збору та аналізу інформації про кредитоспроможність підприємців, які зверталися до нього за позиками. Накопичивши кілька томів кредитних звітів, Теппен почав продавати інформацію: за користування нею клієнти платили від 100 до 200 доларів на рік.

У ті часи банкіри надавали позики під заставу нерухомості, товарних партій або цінних паперів. Перш ніж видати гроші, представники банку виїжджали на місце і переконувалися в тому, що будинок або інший предмет застави фізично існує. Теппен запропонував замість тривалих поїздок фахівців створити кореспондентську мережу, яка збирала б інформацію на місці. Централізовано всі звіти збиралися біля Теппена в Нью-Йорку, де замовники могли, як в бібліотеці, ознайомитися з ними або замовити нові.

Через 8 років після Льюїса Теппена інший американець – Джон Бредстріт – створив своє кредитне агентство, яке незабаром стало серйозним конкурентом “Mercantile Agency”. І тільки в 1933 році “RGDun & Company” (колишнє “Mercantile Agency”) і “The Bradstreet Company” об’єдналися, монополізувавши світовий ринок постачання діловою інформацією. В даний час інформаційна база корпорації містить дані про 75 млн. Підприємств в 214 країнах світу, оновлюючись кожні 3,9 секунди. Досить цікава статистика змін в діловому світі. Так, неплатоспроможність компаній виникає кожні 3 хвилини; нова компанія створюється кожні 5 хвилин; назви компаній змінюються кожні 15 хвилин; керівництво – кожні 32 секунди; зміна складу / часток власників відбувається кожні 6 хвилин; нові фінансові дані вводяться кожні 36 секунд.

Світова статистика свідчить, що на даний час в світі налічується близько 60 кредитних бюро, форми організації яких самі різні. При цьому їх кількість і форма власності в кожній країні також відрізняються.

У деяких країнах, таких як США, Бразилія, Аргентина, більшість кредитних бюро є приватними компаніями, які функціонують з метою отримання прибутку від надання інформаційних послуг. Крім того, там існує і ряд місцевих кредитних бюро, створених торговими палатами і асоціаціями як некомерційні організації.

У Канаді діє кілька інформаційних мереж перевірки кредитоспроможності осіб. В основі кожної такої мережі – велика база даних, яка підтримується однією з великих приватних канадських корпорацій. Працює там і розгалужена система місцевих приватних кредитних бюро.

Кредитне бюро в Німеччині об’єднує вісім регіональних товариств забезпечення кредитів (SCHUFA), повністю незалежних одне від іншого. Засновником SCHUFA може бути будь кредитна установа або підприємство, що надає грошові або товарні кредити. За кредитами, що перевищує 1 млн.євро, функції кредитного бюро виконує також і Центральний банк Німеччини.

В Японії і більшості європейських країн, як правило, кредитні бюро створюються у формі приватних компаній, що належать консорціуму кредиторів. На території Великобританії діють два кредитних бюро – абсолютно самостійних і незалежних від позикодавців. У Фінляндії та Бельгії кредитні бюро керуються або ліцензуються урядовими агентствами. У деяких розвинених країнах, наприклад, в Італії, приватні кредитні бюро – явище досить нове, яке, тим не менш, швидко розвивається і набуває все більшого значення.

Слід зазначити, що в багатьох країнах, крім приватних кредитних бюро або замість них, існує інститут державної реєстрації кредитів. Він історично створювався для реєстрації угод іпотечного кредитування і заставних під нерухомість. Проте в даний час цей інститут в деяких країнах виконує функції кредитного бюро. Основна відмінність державної реєстрації кредитів від кредитних бюро полягає в тому, що надання інформації в базу даних обов’язково, що не обумовлюється ніякої домовленості, а встановлено відповідним нормативним правилом.

При цьому вся інформація є стандартизованою і містить в основному дані про кредит, а не про позичальника. Так, у Франції, де відсутні приватні кредитні бюро, функціонує “Центральне бюро ризиків” при Банку Франції, куди всі кредитні організації зобов’язані надавати інформацію про позичальників і виданих їм кредитах на суму понад встановленого розміру.

У 1990-х роках процес створення кредитних бюро активізувався. Починаючи з 1993 року кредитні бюро створені в Естонії (1993 р), Іспанії (1994), Бразилії (1996), Польщі (1997), Мексиці (1997), Туреччини (1999), Чехії (2002). Проводиться робота по розробці законодавства і створенню кредитних бюро в України, Казахстані, Узбекистані.

В Україні спроби створити організацію, яка б акумулювала інформацію та кредитні історії потенційних позичальників, робилися ще на початку 1990-х. З середини 2001 року в нашій країні функціонує єдина інформаційна система “Реєстр позичальників”, створена Національним банком України з метою отримання будь-яким комерційним банком відомостей про своїх потенційних клієнтів, що мають прострочену заборгованість за кредитами.

Її учасниками стали близько 100 банків та інших фінансових установ. Однак незначний обсяг бази даних Реєстру, відсутність затвердженого законом порядку надання інформації, що міститься в ньому, стали перепоною подальшого розвитку цієї бази даних та її широкого використання в практиці кредитування.

До теперішнього часу кредитне бюро як таке в нашій країні все ще не створено. Але його функції в дещо урізаному обсязі виконують служби безпеки банків, страхових, інвестиційних компаній, які перевіряють надійність клієнта, а також спеціалізовані фірми, що збирають за відповідну плату для замовника цікавить його, про майбутніх контрагентів.

На українському ринку присутній і всесвітньо відомий банк даних “Dun & Bradstreet”, діючий через афілійовані і дружні структури, зокрема, компанію “Авеста” – інформаційну фірму, яка надає своїм клієнтам бізнес-звіти по українських і закордонним компаніям (про їх діяльність та історії, правовій формі та реєстрації, керівництво і власників, пов’язаних комерційних структурах і фінансових показниках і т.п.), а також виступає посередником при продажу так званих DUNS-Немирів – дев’ятизначних ідентифікаційних номерів, введених кілька десятиліть тому компанією “Dun & Bradstreet” і привласнюються кожної фірмі, яка заноситься в її базу даних.

Вони рекомендуються до застосування і потрібні для роботи більш ніж в 50-ти світових промислових і торговельних організаціях, включаючи ООН, Федеральний уряд США, Європейську комісію.

В Україні неодноразово робилися спроби організувати бюро кредитних історій. Вперше про необхідність створення подібного інституту на українському ринку кредитування заговорили міжнародні фінансові організації. Однак висунуте Світовим банком у 2000 році пропозиція українськими банками було зустрінуте прохолодно: про масове споживче кредитування (на придбання житла, автомобілів, побутової техніки, оплату навчання), широкому впровадженні кредитних карток тоді лише починали замислюватися.

Але чим більш масовим в даний час стає споживче кредитування, тим більше банки потребують оперативної та точної інформації про позичальників (громадянах, суб’єктах малого та середнього бізнесу), витрати на отримання якої були б мінімальними.

Протягом останніх півроку було зроблено кілька спроб створити бюро кредитних історій, ініційовані десятьма системними українськими банками. Одна з них – підписання установчих документів національного бюро кредитних історій – запланована Оргкомітетом, створеним Асоціацією українських банків, на 2 грудня 2004 року, зірвалася в силу відомих політичних подій кінця минулого року, пов’язаних з виборами Президента України.

Друга спроба здійснити заплановане обмежилася підписанням на початку цього року Асоціацією українських банків та американською корпорацією “Pragma” протоколу про співпрацю у сфері створення вітчизняного бюро кредитних історій, підтримане Національним банком і Міністерством фінансів України, Світовим банком і USAID.

І, нарешті, на початку червня цього року були підписані установчі документи Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю тридцятьма українськими банками, двома страховими компаніями та Асоціацією українських банків. На черзі – отримання засновниками бюро дозволу Антимонопольного комітету України, державна реєстрація суспільства, залучення загрніжних інвестицій, а також створення законодавчої бази для діяльності бюро.

Слід зазначити, що 26 вересня 2003 Національний банк України як суб’єкт законодавчої ініціативи вніс до Верховної Ради України проект Закону “Про організацію формування та обігу кредитних історій”, який 20 квітня 2004 був прийнятий за основу (у першому читанні) і який Комітету з питань фінансів і банківської діяльності було доручено доопрацювати та внести на розгляд у другому читанні. На жаль, на даний час друге читання зазначеного законопроекту так і не відбулося.

Потрібно визнати, що “підводних” каменів для прийняття цього закону вистачає. З одного боку, відсутність в Україні досвіду створення та функціонування кредитних бюро або інших організацій з подібними функціями, з іншого, – консерватизм банківських служб безпеки, які досить скептично ставляться до ідеї надання внутрішньої інформації будь-яким стороннім організаціям.

Але все-таки прийняття цього закону з нетерпінням чекає переважна більшість представників фінансових кіл країни. Адже за відсутності в Україні системи накопичення, зберігання та розкриття кредитних історій зростання обсягу кредитних послуг невідворотно веде до накопичення безнадійних боргів, яке вимагає від кредитних організацій створення резервів під надані кредити і негативно впливає на вартість кредитних коштів. Іншими словами, за недобросовісних позичальників розраховуються сумлінні платники.

Як наголошується в Пояснювальній записці до зазначеного законопроекту, аналіз, проведений Центром досліджень в сфері економіки та фінансів (США), показало, що обмін кредитною інформацією стимулює зростання обсягів банківських кредитів по відношенню до ВВП приблизно на 20%.

Крім того, кредитні бюро сприяють:

  • посиленню прозорості кредитного ринку та введенню стимулюючого механізму для підвищення платіжної дисципліни;
  • стабілізації роботи фінансового сектору та зменшення ризику виникнення проблеми несприятливого вибору;
  • зменшенню витрат на отримання інформації про потенційного позичальника і відповідно здешевлення кредитних ресурсів;
  • спрощенню та прискоренню процедури оформлення кредитів;
  • розширенню доступу до фінансових послуг суб’єктів малого, середнього бізнесу та фізичних осіб шляхом створення їх кредитних історій.

Розроблений Нацбанком законопроект визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права їх суб’єктів, вимоги до захисту інформації, порядок створення та діяльності бюро кредитних історій.

Відповідно до законопроекту бюро кредитних історій – це юридична особа, що створюється у формі акціонерного товариства зі статутним капіталом, сформованим за рахунок грошових коштів, у сумі 5 млн.грн., Виключним видом діяльності якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію. Діяльність бюро підлягає обов’язковому ліцензуванню і постійному контролю з боку спеціально уповноваженого органу, який на даний час ще не визначений, але який з великою часткою ймовірності можна назвати і зараз – Національний банк України.

Учасники бюро – це юридичні та фізичні особи-підприємці, які укладають кредитні угоди і згідно з договором, укладеним з бюро, надають і мають право отримувати інформацію, що становить кредитну історію. Ними можуть бути банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові та страхові компанії, емітенти спеціальних платіжних засобів, а також інші суб’єкти підприємницької діяльності, які на постійній основі надають послуги або продають товари в кредит.

Принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є:

  • забезпечення конституційних прав і свобод суб’єктів кредитних історій, тобто будь-яких осіб, щодо яких формується кредитна історія;
  • адекватність обсягів інформації цілям, для яких вона збирається;
  • повнота, всебічність, об’єктивність і достовірність інформації;
  • регулярність і безперервність її надходження;
  • цільове використання і терміновість зберігання інформації;
  • її конфіденційність і захист;
  • незалежність бюро.

Вихідним же принципом функціонування бюро, згідно із законопроектом Нацбанку, є принцип добровільності: інформація про позичальника накопичується виключно в тому випадку, коли він дає згоду на передачу даних.

У разі відмови суб’єкта кредитної історії надати згоду на доступ до його кредитної історії та / або на передачу інформації в бюро про кредитну угоду учасник бюро наділений правом відмовитися від укладення кредитного договору або укласти цей договір на умовах, що враховують ризики від такої операції.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку на законопроект останнє положення піддало критиці, обгрунтовано зауваживши, що логічніше було б встановити межі розмірів кредитів, при яких інформація повинна надаватися в обов’язковому порядку. При цьому інформація щодо прострочених грошових зобов’язань повинна надаватися в будь-якому випадку. Інакше буде важко сформувати реєстр недобросовісних позичальників, що, власне, і є метою створення бюро кредитних історій.

Кредитна історія включає в себе кілька блоків інформації:

  1. – Перший – відомості, які ідентифікують особу (для громадян – прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання, паспортні дані, поточна трудова діяльність, сімейний стан і кількість утриманців; для юридичних осіб – назва, місцезнаходження, державна реєстрація, паспортні дані керівника і головного бухгалтера, основний вид діяльності, відомості про власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу);
  2. – Другий – відомості про грошове зобов’язання (дата і сторони угоди, сума зобов’язання, строк і порядок виконання, розмір погашеної і непогашеної суми, дата виникнення прострочення, спосіб припинення угоди, підстави визнання її недійсною);
  3. – Третій – публічна інформація про суб’єкта кредитної історії (заборгованість з податків, рішення судів, що стосуються майнового стану, та інші відомості, що впливають на платоспроможність);
  4. – Четвертий – відомості про операції з наявною інформацією (дата оновлення кредитної історії, перелік і дати звернень до історії, відомості про учасника бюро, який звернувся за інформацією).

Джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються бюро його учасниками, а також відомості загальнодоступних реєстрів та інших публічних даних.

Передбачається, що бюро надаватимуть інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів виключно учасникам бюро за умови наявності у останніх письмової згоди на це суб’єкта кредитної історії.

Крім того, інформацію про зміст своєї кредитної історії має право отримати сам суб’єкт кредитної історії (тобто позичальник), причому один раз на рік безкоштовно. У разі незгоди з включеною в його кредитну історію інформацією він має право звернутися до бюро з письмовою заявою про незгоду. У цьому випадку учасник бюро, що надав таку інформацію, повинен підтвердити або скасувати її.

Скільки зберігається кредитна історія

Кредитна історія позичальника відображає його кредитну репутацію. Банки все більше приділяють увагу оцінці її чистоти перед тим, як схвалити кредитну заявку та надати позику. Чиста кредитна історія підвищує шанси не тільки на позитивне рішення банку, але і на більш вигідні кредитні умови. Якщо ж при перевірці виявляються проблеми в історії позичальника, то це істотно скорочує шанси на отримання позики.

Зважаючи на важливість даних, які зібрані в кредитній історії позичальника, статтею 7 Федерального Закону «Про кредитні історії» від 30. 12. 2004 визначається, скільки зберігається кредитна історія. Відповідно до Закону строк збереження даних становить 15 років після останньої зміни або занесення в неї даних позичальника. При цьому забезпечується зберігання тільки тих матеріалів, які створені на законних підставах.

Після закінчення терміну зберігання всі матеріали анулюються, і кредитна історія відновлює чистоту. Якщо саме кредитна історія створювала для позичальника проблеми з оформленням кредиту, то після закінчення терміну зберігання даних доступ до кредитів стає відкритим.

Анулювання кредитної історії

У деяких випадках можливе анулювання кредитної історії та раніше п’ятнадцятирічного періоду, але такі заходи застосовуються тільки до кредитних історій, виникнення яких стало наслідком шахрайства. Якщо були виявлені кредити, оформлені незаконно або за підробленими документами, то дані по них підлягають знищенню без очікування закінчення терміну давності.

Також потрібне видалення історії у випадках, коли позичальник не дав своєї письмової згоди банку на передачу відомостей в БКІ. Пункт про дозвіл внесення матеріалів кредитної історії в загальну базу даних сьогодні включається в більшість кредитних договорів. Тому якщо позичальник зацікавлений в отриманні позики, то в його ж інтересах надати згоду з умовами кредитування, у тому числі з пунктом, що стосуються питання передачі матеріалів кредитної історії в БКІ для збереження.

На замітку. Якщо у Вас погана кредитна історія, то не турбуйтеся, у Вас також є можливість взяти кредит.

Як виправити свою кредитну історію

Що робити якщо зіпсована кредитна історія і банк відмовляється видавати новий кредит

Кожен прострочений платіж по кредиту чорною міткою лягає на кредитну історію позичальника. За запевненнями банкірів, на сьогодні вже кожен другий клієнт банку – носій негативної кредитної історії і може відчувати проблему з отриманням нових позик. Повністю виправити історію, на жаль, вже не можна. А ось відбілити все ж можна. 🙂 Як це зробити, дізнавалися “Гроші”.

Валентина, торговий представник косметичної компанії, – жертва зіпсованої кредитної історії. Рік тому вона взяла кредит на модний телевізор з великим плоским екраном, а от віддати його вчасно так і не змогла. “Компанія відправила мене на стажування в Америку. У Києві мене не було три місяці. Я, звичайно, просила родичів погашати кредит, але вони це робили нерегулярно. У результаті частина платежів вносилася, а частина – ні. Все залежало від того, наскільки сім’я потребувала цьому місяці в грошах “, – розповідає позичальник.

Приїхавши зі стажування, Валентина пішла в банк і достроково погасила весь борг по кредиту. Але вже було пізно. Інформація “пішла” в бюро кредитних історій, з яким співпрацював банк, а ще лягла “мертвим вантажем” в самому банку. “Коли я через пару місяців вирішила взяти кредит на навчання за програмою MBA, мені просто відмовили. Менеджер мого банку сказала, що були прострочення платежів, тому отримати кредит в більшому розмірі, ніж раніше, я не маю шансів”, – закінчує свою невеселу історію Валентина.
Напевно, це мало її втішить, але історій таких – величезна кількість.

За статистикою Національного банку України, затримки зі своєчасною сплатою кредитів і відсотків за їх використання допускають до 70% всіх позичальників. 🙁 Чи означає, що всі вони ризикують потрапити в “чорний список” банкірів і позбутися можливості взяти нову позику? На жаль, більшість банкірів відповідають на це ствердно.

Погані хлопці

“Наявність негативної інформації про позичальника – це як пляма, мітка. Позитивна ж її частина дозволяє більш точно оцінити ризики кредитування і прискорити видачу нового кредиту”, – пояснює президент Всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук.

Отже, позитивна кредитна історія збільшує шанси взяти новий кредит і скорочує саму процедуру його отримання, забезпечуючи довірливе ставлення до позичальника з боку банку. Прострочені ж платежі за позиками означають автоматичне потрапляння позичальника в “чорний список”. “Якщо у людини виникали труднощі з погашенням кредиту, то малоймовірно, що в майбутньому він отримає наступний кредит”, – попереджає перший заступник голови правління Правекс-банку Роман Валесюк.

Підкреслимо, що, згідно з українськими законами, кредитна історія зберігається протягом 10 років після погашення кредиту.

Але не все так трагічно, адже далеко не всі прострочення за кредитами перетворюються на негативну кредитну історію. По-перше, банк повинен випросити згоди позичальника на передачу його даних в кредитне бюро (адже вони становлять банківську таємницю і є суто конфіденційними). Ті ж, хто такої згоди не дав, якщо і зіпсують історію, то тільки в одному банку. Правда, потрібно знати, що відмова позичальника від співпраці з БКІ може спровокувати відмова банку у видачі кредиту. Про це навіть йдеться в самому Законі “Про організацію, формування та обіг кредитних історій” (п. 3 ст. 9).

Але навіть якщо згоду на передачу інформації в БКІ дано – не всі дані туди потрапляють. Перша проблема полягає в тому, що ще далеко не всі українські банки (яких зараз більше 170) співпрацюють з бюро кредитних історій. На думку генерального директора “Європейського агентства з повернення боргів” Олександра Ільчука, дані в бюро не передають до 60% існуючих банків. “Сьогодні багато кредитно-фінансові установи готові співпрацювати з БКІ, однак з об’єктивних причин цього не роблять. Відкрито говорити про свої” проблемних “позичальників, які становлять кредитний портфель банку, готові деякі”, – відзначає пан Ільчук.

Решта 40% банків, незважаючи на зобов’язання передавати в БКІ і хорошу, і погану інформацію, все ж концентруються на негативних даних про своїх клієнтів. Адже у чотирьох з п’яти бюро є домінуючі власники, які, теоретично, можуть використовувати дані бюро у власних цілях. “Банки просто бояться розкривати дані про хороших позичальників, тому що власник бюро може спробувати їх переманити”, – відзначає один з банкірів.

Крім того, українська модель кредитних бюро має свою особливість, яка радикально відрізняється від американської чи європейської. Банки надають інформацію тільки пов’язаним з ними кредитним бюро – тим, з якими підписано договір про співпрацю. Тому негативна інформація акумулюється тільки в “кишенькових” кредитних бюро самих банків і згодом використовується банком для оцінки позичальників. “Виходить, що кредитні бюро володіють негативною інформацій тільки про клієнтів” спорідненого “банку і не має доступу до негативної інформації від” чужих “банків”, – пояснює голова правління СК “УСГ-Життя” Оксана Голеншина.

Таким чином, всі українські позичальники знаходяться в подвійній ситуації. З одного боку, кожен другий банк інформацію про своїх позичальників в БКІ поки не передає. З іншого – практично кожен другий банк передає в бюро негативну інформацію про своїх боржників. Тобто кожен другий позичальник в Україні володіє тільки негативною кредитною історією? Виходить що так.

Переписати історію

Але якщо позичальник все ж входить в ті самі 70%, які допускають прострочення, не потрібно впадати у відчай. За класифікацією Нацбанку, “проблемним” вважається тільки той кредит, прострочення по якому перевищила 30 днів. Так що якщо платіж по кредиту затриманий на 2–3 дні, а потім все ж внесений в касу – нічого страшного в цьому немає. Якщо інформація і буде передана в бюро, то у нових кредиторів вона навряд чи викличе серйозні побоювання. Але, звичайно ж, якщо прострочення не переростуть у хронічний процес.

Навіть при затримці оплати кредиту більш ніж на місяць все ще залишається шанс на отримання позики в тому ж банку. “Якщо позичальник, наприклад, створює мінімум проблем банку (тобто допускає мінімальні прострочення і потім без нагадувань в повному обсязі погашає свої зобов’язання), то він приносить додатковий дохід банку у вигляді пені за прострочення. У разі якщо банк володіє інформацією про” гріхи “позичальника, але не бажає його втрачати, йому можуть запропонувати більш жорсткі умови по кредиту (підвищену процентну ставку і так далі) “, – відзначає голова правління Міжнародного бюро кредитних історій Ірина Миколаєнко.

Якщо ж позичальник з непривабливою кредитною історією захоче звернутися в інший банк, кредит він, швидше за все, не отримає (якщо банк, в який він звернувся, – член БКІ). При цьому банк навіть не зобов’язаний інформувати позичальника про те, що він отримував на нього інформацію з БКІ. Втім, і тут можливі винятки. “Якщо ми знаємо, що клієнт допустив прострочення кредиту на місяць, ми, природно, з’ясовуємо причину прострочення. Якщо виявляється, що людина, наприклад, перебував за кордоном у туристичній поїздці з усією родиною, тому черговий період погашення вимушено пропустив (свідчення тому – відповідні відмітки в паспорті), кредит даному клієнту буде надано “, – стверджує Роман Валесюк.

Якщо ж документів, що підтверджують відсутність злого умислу при простроченні, у клієнта немає – у нього залишається тільки одна можливість обілити свою кредитну історію. Потрібно отримати новий кредит у банку, який все ж на це погодиться. Можливо, доведеться обійти не один банк, але воно того варте. Тим самим реально можна поліпшити свою кредитну репутацію.

Правда, для цього протягом декількох років доведеться сумлінно і вчасно оплачувати кредит, очищаючи свою кредитну історію від “темного минулого”.

А от якщо в історію, що зберігається в БКІ, вкралася помилка, доведеться її виправляти, інакше проблем з новими кредиторами не уникнути. Закон про кредитні історії дає будь-якій людині право додати до своєї історії роз’яснення у розмірі 100 слів, якщо позичальник не згоден з тим, як викладена про нього інформація.

Для цього потрібно звернутися у свій БКІ з письмовим запитом і попросити надати можливість ознайомитися з даними, які містяться в особистому кредитної історії. Бюро відмовити не має права і зобов’язане надати доступ до історії не пізніше двох днів після подання запиту. Вказавши в роз’ясненні про помилку, клієнт може подати запит, а БКІ протягом п’яти днів має відправити про це інформацію банку-кредитору. Якщо банк-кредитор не підтвердить справедливість вимог позичальника, зміни в історію не вносяться. У позичальника, таким чином, залишається одна можливість добитися справедливості – подати позов до суду.

А от якщо банк не відповідає протягом 15 днів або погоджується з тим, що інформація викладена невірно, БКІ має внести зміни в кредитну історію і повідомити про це всім членам кредитного бюро.

Так що, як бачимо, не все безнадійно. Головне – у разі виникнення сумнівів щодо чистоти своєї історії вчасно звернутися в бюро і з’ясувати, що до чого. Можливо, банківські клерки просто неправильно передали інформацію, і все ще можна виправити.

 

Бюро кредитних історій (БКІ) – організація, яка займається формуванням і поширенням кредитних історій позичальників (інформації про те, як вони погашали кредит в банку). В Україні існують п’ять БКІ. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій створено за участю Асоціації українських банків, 33-х банків, двох страхових компаній, однієї лізингової і однієї спеціалізованої іноземній – ісландської CreditInfo.

Друге БКІ – Міжнародне бюро кредитних історій – створено групою “ТАС”, “Національною асоціацією кредитних спілок”, двома кредитними спілками і все тієї ж CreditInfo.
Третє – Українське бюро кредитних історій – повністю належить ПриватБанку. Існують ще два бюро – банку “Російський Стандарт” і “Альфа Банку”.
“Полюбіть нас чорненькими …”

Як обілити зіпсовану кредитну історію?

  1. Звертаємося до бюро кредитних історій з письмовим запитом про надання кредитної історії (за законодавством, безкоштовно історія може надаватися клієнту раз на рік).
  2. У разі якщо в кредитній історії вказуються факти прострочення платежу, а позичальник з цим не згоден, можна внести письмовий коментар в розмірі 100 слів, що пояснює прострочення (залишайте пару десятків слів в запасі на випадок наступних прострочень :)). Якщо прострочення можна виправдати документами (довідками про хвороби і так далі), вкажіть це у коментарі.
  3. Якщо в кредитній історії міститься помилка, БКІ протягом п’яти днів звертається в банк-кредитор з проханням підтвердити або спростувати доводи позичальника щодо справедливості викладеної кредитної історії.
  4. Якщо протягом 15 днів відповіді не отримано, БКІ вилучає оспорювану інформацію з кредитної історії позичальника і повідомляє всіх членів бюро про зміну інформації.
  5. Неправильно викладену кредитну історію можна оскаржити також і в суді.
  6. Якщо ж словами і довідками пояснити прострочення не можна, найреальнішим способом обілити історію залишається отримання нового кредиту в іншому банку (який не знає про проблеми з минулим кредитом) і його своєчасна оплата.

Як дізнатися свою кредитну історію?

Перш за все, необхідно поверхово вивчити актуальне законодавчу базу своєї країни в області роботи Бюро кредитних історій та інших схожих (супутніх) організацій. Це необхідно хоча б для того, щоб знати, як отримати свою кредитну історію безкоштовно, адже практика показує, що багато витрачають гроші на цю операцію, тоді як це можна здійснити і без подібних витрат. У різних країнах організації, пов’язані зі зберіганням та наданням інформації по кредитних історіях, працюють по різному, тому в способах і алгоритмі отримання цих відомостей можуть бути певні відмінності.

Код суб’єкта кредитної історії.

У деяких країнах, зокрема – в Україні, при подачі інформації до Бюро кредитних історій (при оформленні заявки на кредит), позичальник сам придумує собі унікальний ідентифікатор – код суб’єкта кредитної історії – поєднання букв і цифр, яке в майбутньому дозволить ідентифікувати його як «господаря» даних про своєї платіжної дисципліни.

Таким чином, щоб дізнатися свою кредитну історію безкоштовно, найбільш простим і зручним способом, буде потрібно цей код. До речі, сам суб’єкт може створити і кілька додаткових кодів для різних користувачів, яким він довіряє отримання своїх даних. Кожен з них буде дійсний протягом 30 днів з моменту створення.

Якщо позичальник з якої-небудь причини втратив свій код суб’єкта кредитної історії – є можливість анулювати його і сформувати новий, але ця послуга буде платною. Для цього слід особисто звернутися до фінансової установи, в якому спочатку подавався цей код, або безпосередньо в Бюро кредитних історій з відповідною заявою. Таку заяву можна направити і за допомогою пошти, однак у цьому випадку необхідно буде нотаріально засвідчити свій підпис на заяві та прикласти до нього квитанцію про оплату.

Розглянемо кілька варіантів, як можна отримати свою кредитну історію безкоштовно і за певну суму.

Варіант 1

Через Бюро кредитних історій.

Це найбільш простий і доступний варіант. Щоб дізнатися свою кредитну історію, її «хазяїну» найкраще особисто звернутися будь-яким зручним способом в Бюро кредитних історій, в якому зберігаються дані про його платіжної дисципліни. Запит можна послати як через інтернет, так і в письмовому вигляді. Для розгляду запиту в електронному вигляді якраз і знадобиться вказати діючий код суб’єкта кредитної історії.

За законодавством на сьогоднішній день кожна людина або суб’єкт підприємницької діяльності 1 раз на рік має право на отримання кредитної історії безкоштовно, а також звертатися за нею будь необхідну кількість раз, але вже з внесенням плати, встановленої законодавчими актами.

Відповідь на запит так само може надаватися в електронному та письмовому вигляді (за бажанням заявника). При цьому, навіть якщо він надається в електронному вигляді – він підписується цифровим електронним підписом і має таку ж юридичну силу.

Варіант 2

Через Центральний каталог кредитних історій.

У випадку, якщо позичальникові не відомо, в якому саме Бюро зберігається його кредитна історія, він має можливість з’ясувати це через Центральний каталог кредитних історій, що діє при Центробанку, подавши відповідний запит туди. Якщо запит буде відправлений через сайт Центробанку, в цьому випадку також буде потрібно ввести код суб’єкта кредитної історії, запит у письмовому вигляді можна подавати і без вказівки цього коду через відповідні організації (див. Далі).

Якщо позичальник отримає відповідь на кшталт «Інформація не знайдена. Уточніть реквізити запиту »- значить, його кредитна історія не виявлена ні в одному Бюро, або ж при заповненні реквізитів запиту були допущені помилки або друкарські помилки (в ПІБ, паспортних даних, коді суб’єкта). Є ще один варіант, при якому можливе отримання подібної відповіді: якщо у позичальника є кредитна історія, але кредити він одержував за іншими документами (наприклад, вже після цього міняв паспорт). У такому випадку можна направляти запит, вказуючи дані попереднього паспорта.

Варіант 3

Через кредитну організацію.

Отримання кредитної історії без наявності коду її суб’єкта, можна здійснити через фінансову організацію, в яку ви звертаєтеся за наданням кредиту. У цьому випадку запит може подавати як сам позичальник, так і фінансову установу. Багато організацій, наприклад, кредитні брокери, надають подібні послуги платно: вони самі платять за отримання виписки з Бюро кредитних історій, і перекладають ці витрати з додаванням свого інтересу на потенційного позичальника.

Варіант 4

Через поштові відділення.

Якщо ви розглядаєте варіанти, як отримати свою кредитну історію без коду суб’єкта, можна скористатися такою можливістю на відділеннях пошти, які надають послуги телеграфного зв’язку. Тут вам буде потрібно подати телеграму в ЦККІ або БКІ із зазначенням для приватної особи ПІБ, паспортних даних суб’єкта і своєї електронної адреси, на який прийде відповідь. Оператор зв’язку при цьому повинен звірити паспортні дані і завірити своїм підписом підпис заявника. У цьому випадку людина несе додаткові витрати на оплату послуг відділення зв’язку.

Відповідь на поданий запит повинен прийти на електронну адресу, вказану в телеграмі. До речі, діють спеціальні правила передачі таких символів як @ або _ – обов’язково ознайомтеся з ними, щоб не допускати помилок у запиті.

Варіант 5

Через нотаріуса.

Ще один варіант дізнатися свою кредитну історію, не маючи коду суб’єкта – звернутися до будь-якого нотаріуса. Нотаріус точно так же повинен звірити паспортні дані заявника, після чого він через свої канали зв’язку подає запит клієнта у Федеральну нотаріальну палату, від якої вже надходить запит в ЦККІ або БКІ. У цьому випадку заявник може вибрати відповідний йому спосіб отримання відповіді: письмово на вказану поштову адресу або на електронну пошту. У цьому випадку клієнт так само понесе додаткові витрати на оплату послуг нотаріуса.

Тепер ви знаєте 5 варіантів, як отримати свою кредитну історію безкоштовно і за гроші: все залежить від того, як часто ви її запитуєте і яким із запропонованих способів вирішите скористатися. Всі ці способи застосовні до чинним Українським законодавством, в інших країнах і інший час процедура отримання кредитної історії може відрізнятися.

Наприклад, безкоштовно дізнатися свою кредитну історію в Україні можна через сайт Українського Бюро кредитних історій за кілька хвилин, ідентифікувати за допомогою мобільного телефону, який ви вказали в контактних даних при отриманні кредиту.

У кожному разі, вивчення законодавчої бази і способів отримання даних на сайтах конкретних Бюро кредитних історій ніколи не буде зайвим, і завжди підкаже вам, як дізнатися свою кредитну історію швидко і з мінімальними витратами.

Якщо ви періодично користуєтеся послугами кредитування, або ж маєте такий досвід і не виключаєте можливість звернення до фінансові організації в майбутньому, найкраще перевірити свою кредитну історію, щоб переконатися в тому, що там містяться достовірні відомості, тим більше, коли є можливість зробити це безкоштовно .

Як отримати кредит без перевірки кредитної історії

Кредитна історія являє собою дані про кредити, які коли-небудь брав клієнт і про історію їх погашення. Виходячи з цих даних, можна зробити висновки про надійність клієнта. Практика використання кредитної історії широко і ефективно застосовується в країнах Європи та США, де людям прищеплюється культура своєчасного погашення кредитів.

У нашій країні така практика тільки починає свій розвиток. Закон «Про кредитні історії» був затверджений в 2004 році, і громадяни ще не зовсім зрозуміли всю важливість своєї фінансової репутації та позитивної кредитної історії.

Якщо кредитна історія буде зіпсована, то в більшості випадків банки відмовлять в кредитуванні. Досвід використання кредитних коштів є практично у 90% дорослого населення, але він далеко не завжди вдалий. Дуже багато випадків, коли люди бажають оформити кредит онлайн, який вони не в змозі погашати своєчасно. Виходять прострочення оплати, і ці дані можуть бути внесені в кредитну історію.

Таким чином, люди, які мають прострочення по оплаті кредиту, невиплачені кредити або навіть судові стягнення боргу, мають дуже маленькі шанси на отримання вигідного кредиту. Адже всі дані вносяться в кредитну історію, і жоден банк не захоче мати справу з неблагонадійним клієнтом, який буде вносити оплату несвоєчасно або взагалі не буде оплачувати кредіт.

Як же знайти вихід з даної ситуації при оформленні кредиту без кредитної історії?

Є кілька варіантів виходу з даної ситуації.

Перший з них – відмова від кредитів на п’ятнадцять років. Саме стільки зберігається кредитна історія в БКІ.

Також можна спробувати виправити свою кредитну історію. Зробити це можна легально і дуже просто. Як саме це зробити Ви зможете прочитати в нашій статті.

Ще один з варіантів – спробувати отримати кредит без перевірки кредитної історії.

Перший варіант до уваги брати не будемо, так як кошти потрібні зараз, і чекати п’ятнадцять років просто немає можливості. Самим правильним і вигідним є, звичайно ж, другий варіант. Але він вимагає великих витрат часу і терпіння. Такий варіант не підійде, якщо гроші потрібні терміново.

У такому випадку потрібно шукати варіанти отримання кредиту без перевірки кредитної історії. Банки, що видають кредит без перевірки кредитної історії. Дуже багато позичальників, маючи погану кредитну історію, намагаються знайти банківські установи, які не перевіряють її. Знайти такий банк буде досить складно, адже відсоток невиплачених кредитів збільшується з кожним роком, і всі кредитні організації обмінюються інформацією про кредитну історію клієнта.

Існують різні бюро кредитних історій, і з яким би з них не співпрацював банк, він у будь-якому випадку отримає Вашу кредитну історію, не залежно від того, в якому бюро вона зберігається.

Якщо Ви підписуєте згоду на отримання кредитної історії, банку надається можливість отримати звіт про неї в будь-якому бюро кредитних історій. Перш ніж робити які-небудь кроки, потрібно знайти і уважно вивчити Вашу кредитну історію. Розібратися в цьому питанні Вам допоможе ця стаття. Звіти по кредитній історії можна знайти в спеціалізованих бюро. Вивчивши кредитний звіт, Ви зможете визначити свої шанси на отримання кредиту.

Одну з найбільш зручних систем має бюро кредитних історій НБКИ. Це бюро не тільки надає звіт про кредитну історію, а й вираховує свій скоринговий бал. Цей бал дає можливість судити про надійність позичальника. Саме ці бали найчастіше і використовують банки для оцінки платоспроможності клієнта. Але іноді банки використовують більш складну схему оцінки і проводять скоринг по своїй власній системі. Таким чином, безглуздо шукати банки, які не перевіряють звіти по кредитній історії. Всі банки прагнуть до отримання прибутку і зацікавлені в поверненні кредитів.

Але існують такі банки, які готові співпрацювати з клієнтами, незалежно від їх кредитної історії. Досвід такої співпраці може застосовуватися навіть у великих банках. Співпрацюючи з такими установами, Ви отримуєте можливість виправити свою кредитну іторіі.

Основні варіанти отримання кредиту без перевірки кредитної історії:

  • клієнт, в якому банк зацікавлений. Іноді банки самі розсилають пропозиції по оформленню кредиту своїм клієнтам. Найчастіше такі пропозиції отримують давні клієнти, що мають рахунки в цьому банку або одержують тут зарплату. Банки по телефону або через смс пропонують оформити кредит на досить вигідних умовах;
  • Спеціальні кредитні програми, умови яких вигідні банку. Найчастіше такі кредити зовсім невигідні для клієнта. Вони являють собою споживчі кредити готівкою, процентні ставки на які дуже завищені;
  • Експрес-кредити на придбання товару. Купуючи будь-який товар, Ви легко можете оформити його в кредит або розстрочку. Умови надання таких кредитів досить вигідні. При такій покупці банки найчастіше не перевіряють звіти по кредитній історії позичальника;
  • Кредит у приватної особи. Маючи погану кредитну історію, можна взяти кредит у приватного інвестора. Але важливо розуміти, що такий варіант досить небезпечний і доріг. Дуже легко можна нарватися на шахрая, так як їх в даній сфері працює дуже багато. Але при бажанні можна знайти кредит на відповідних умовах, але, як правило, на досить короткий період часу, а іноді й під заставу нерухомості та іншого майна;
  • Миттєві мікропозики онлайн. Такі позики пропонують мікрофінансові організації (МФО). Ці організації видають фінансові кошти практично миттєво, вони не перевіряють кредитну історію і не встановлюють нездійсненних умов. Але мікрофінансові організації дають в позики невеликі суми на невеликий термін і під величезні відсотки (від 1% на день).

В Україні успішно працює близько 1000 банківських установ. Але знайти серед них такі, які видають кредити без урахування кредитної історії, досить непросто. Великі банки найчастіше дуже ретельно ставляться до перевірки платоспроможності позичальника.

Якщо у Вас є невиплачені або прострочені кредити, то Ви отримаєте відмову в кредитуванні.

Регіональні банки теж дуже уважно ставляться до аналізу клієнтів, адже їм потрібно отримувати прибуток і залишатися на плаву. Переваги і недоліки кредитів онлайн без кредитної історії Мікрофінансовий організації пропонують досить зручні, а головне швидкі кредити.

Фінансові кошти можна отримати вже через 15 хвилин після оформлення позики. Але такі позики мають дуже багато мінусів. По-перше, кредити онлайн надають на досить короткий період часу. Найчастіше він не перевищує 30 днів. Сума такого кредиту так само обмежена.

Найчастіше такий кредит не перевищує 15000 грнлів. Процентна ставка кредиту так само не радує, адже вона дуже висока і може становити 1-2% в день. Такий варіант кредитування може підійти, якщо гроші потрібні дуже терміново.

Які висновки можна зробити про кредити без кредитної історії

Не варто сподіватися на банківські установи, які надають кредити без перевірки звітів по кредитній історії. Такі банки найчастіше видають кредити на дуже невигідних для клієнтів умовах.

Це можуть бути і завищені відсоткові ставки, і обмежені суми кредитів. Тому краще спробувати виправити свою фінансову репутацію і серйозно ставиться до своїх кредитах.

Якщо Ви будете вчасно виплачувати кредити, Ваша кредитна історія буде ідеальною. Це зробить Вас бажаним клієнтом будь-якого банку і дасть можливість вибирати кредит з найбільш вигідними умовами.

Матеріал з Вікіпедії – http://uk.wikipedia.org/wiki/Кредитна_історія

Як оформити кредитну карту в різних банках України

Що таке кредитна карта?

Кредитна картка – це інструмент для багаторазового запозичення грошей у банку. З її допомогою можна оплачувати товари і послуги, а також отримувати готівку в банкоматі. Сума кредиту обмежена банком – максимальний розмір кредиту визначається виходячи з платоспроможності власника картки.

Кредитні картки з кожним роком набувають все більшої популярності в Україні.

Використання кредитних карт вельми зручно для споживачів фінансових послуг з цілого ряду причин. Як отримати кредитну карту, щоб кредитка стала ефективним помічником, необхідно з особливою увагою підходити до процесу її вибору.

Переваги:

  1. Маленький розмір, компактність і мобільність.
  2. Тривалий термін використання.
  3. Можливість розплачуватися картою
    в магазинах, переказувати кошти з одного рахунку
    на інший.
  4. Пільгові умови обслуговування в банку.
  5. Проведення банками різних акцій
    серед власників карт.

Недоліки:

  1. Можливість втрати картки через її маленького розміру або у випадку крадіжки.
  2. Наявність комісій за користування кредитом, при знятті грошей у банкоматах.
  3. Різноманітні умови використання кредитних карт, які відрізняються залежно від політики банку і можуть містити багато

Яку картку вибрати?

  • У першу чергу варто визначитися з видом майбутньої кредитки, яку саме картку Ви вважаєте за краще мати і які операції плануєте виконувати з її допомогою:
  • кредитна картка економ класу – діє тільки в межах тієї країни, в якій була випущена (Maestro, Visa electron);
  • кредитка міжнародного класу – може вільно використовуватися в будь-якому куточку світу (Visa classic, Master Card);
  • карти VIP-класу – мають привілеї перед іншими видами кредиток за сумою ліміту, надають своєму власникові право на пільгові умови обслуговування кредитного договору;
  • іменна кредитна картка – використання такої картки в торговельних точках не вимагає надання додаткових документів, що засвідчують особу власника;
  • неіменна кредитна карта – випуск такої карти проводиться негайно і не вимагає тимчасових витрат.

Після того, як був зроблений остаточний вибір виду кредитної картки, настає момент визначення відповідної банківської організації. Щоб жереб випав на потрібний об’єкт, необхідно запастися терпінням і уважно вивчити ринок пропозиції. Слід звернути особливу увагу на деякі умови надання кредиток. Можна замовити кредитну карту онлайн.

Так, у різних банків можуть варіюватися:

  1. асортимент пропонованих карток (банк може спеціалізуватися на наданні тільки карток економ або міжнародного класу);
    реальна річна ставка;
  2. максимальна сума ліміту;
  3. пільговий термін погашення кредиту (в середньому, становить від 30 до 55 днів);
  4. сума комісії банку при знятті кредитних коштів у банкоматі і т. д.

Кредитну картку можна оформити в банках

Ще одним важливим фактом є те, що на одній кредитній картці можуть співіснувати три види рахунків: кредитний, депозитний і бонусний. Якщо призначення першого більш-менш зрозуміло, то інші два залишаються загадкою.

На депозитному рахунку міститися власні кошти власника картки, це сума, внесена понад величину кредиту. Бонусний рахунок – це своєрідна скарбничка знижок. Деякі банківські установи пропонують своїм клієнтам таку послугу: при купівлі товарів зі знижкою в заздалегідь обумовлених магазинах, сума знижки зараховується на бонусний рахунок карти. При здійсненні наступної покупки, власник кредитки зможе скористатися наявними на бонусному рахунку засобами.

Кредит на розвиток бізнесу, кредит малому бізнесу без застави

Прийнято вважати, що фундаментальною базою розвитку будь-якої національної економіки служить широкомасштабне виробництво і великий бізнес, будучи основним носієм економічних процесів. Малий і середній бізнес найчастіше вважають залишковим, додатковим придатком, нестабільною гілкою підприємництва, пов’язаного з великими проблемами і ризиком. Однак, еволюція підприємництва доводить абсолютно протилежне. Мале та середнє підприємництво або, як його часто називають у світовій практиці, дрібний бізнес має важливу роль у розвитку країни, маючи вагому частку в обсязі ВВП (15-20%), будучи основним джерелом створення робочих місць.

Цінність малого та середнього бізнесу

Цінність малого та середнього бізнесу ще й у тому, що він об’єктивно забезпечує і підтримує наявність конкурентного ринкового середовища. Завдяки дрібному бізнесу, неможлива стовідсоткова монополізація окремих галузей виробництва та національної, отже і світової економіки в цілому. Але незважаючи на цінність дрібного бізнесу, представники малого та середнього підприємництва стикаються з низкою серйозних проблем, що обмежують темпи його розвитку в України.

Серед основних проблем, що перешкоджають розвитку малого та середнього бізнесу, особливо гостро виділяється проблема фінансування. На сьогоднішній день для 60-ти відсотків представників МСБ основним джерелом фінансування виступають особисті заощадження, а також кошти друзів і знайомих. Банківські кредити само доступні лише 12-ти відсоткам. Не секрет, що сьогодні отримати кредит на розвиток бізнесу досить непросто. Хоча практично кожен банк України потенційним кредитором, деякі вважають за краще працювати з підприємствами малого та середнього розміру.

Це обумовлено рядом причин. По-перше, російські банки в своїй більшості досі вважають, що кредитування малого та середнього бізнесу пов’язане з високим ризиком. Основною причиною складності залучення фінансів допомогою кредитів комерційних банків є складність надання гарантій. У цьому випадку ризик не виправдовує очікуваного винагороди. Інші банки дотримуються думки, що вигідніше надати один великий кредит, ніж розпорошуватися на безліч дрібних.

По-друге, слід визнати, що системи та процедури надання кредитів в російських комерційних банках не пристосовані до роботи з цією групою клієнтів, недостатньо розвинена методологічна база, що дозволяє аналізувати потенціал і темпи розвитку малого та середнього бізнесу, що і є основною причиною недовіри і неуваги до даного сектору. По-тертого, складності донесення інформації про банківські послуги широким масам населення.

Згідно з чинним законодавством, у рекламі банки зобов’язані озвучувати всі умови договору, включаючи деякі деталі, які банки не завжди вважають за потрібне надавати розголосу. Так наприклад, мало хто знає про такий банківському продукті, розробленому спеціально для представників дрібного бізнесу, як кредит малому бізнесу без застави.

Отримання кредиту без застави не вимагає від представника малого бізнесу збору значного пакета документів, надання свідоцтв про право власності на заставне майно, його оцінки або страхування. Кредит без застави надається в найкоротші терміни (1-3 дні) і в будь-якій зручній формі, але тільки тим у кого вже є певний досвід і стаж роботи на ринку, після проведення аналізу фінансового становища компанії і під досить високі відсотки на відносно короткий термін (до року).

Ось і виходить, що сам пошук кредиту без застави на найбільш вигідних умовах може відняти у підприємця чимало часу, який він міг би з більшою користю використати для вирішення бізнес-завдань. Рішенням вищевказаних проблем може стати оптимізація методів обміну інформацією між банками та представниками малого і середнього бізнесу та ефективні законодавчі рішення в цій галузі.